Участь у роботі МО



ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ - ТЕХНОЛОГІЇ СПІВПРАЦІ

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
  • -створення позитивного настрою для навчання;
  • -відчуття рівного серед рівних;
  • -забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
  • -усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
  • -можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
  • -вчитель не є засобом „похвали і покарання", а другом, порадником, старшим товаришем.
Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.
Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивних уроків спробуємо з'ясувати суть інтерактивного навчання та зіставити його з традиційним навчанням.
Так історично склалося, що освіта у навчальних закладах (ЗОШ) надається учням у колективах (класах), тобто існує класно-урочна форма навчання. Основна одиниця такого навчання - урок. Кожний урок будується за певною структурою і передбачає організацію навчання за різними моделями. Скористаємося підходами, запропонованими Я.Голантом ще у 60-х роках XX ст. Він виділяв активну і пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності.
Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун, Л.Пироженко) моделі навчання і порівняємо їх.
1. Пасивна модель навчання.
За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція-монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).
Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі:

Позитивні
Негативні
1.1 Можна подати великий
за обсягом матеріал за короткий час.
2.  Одночасно сприймають
матеріал усі слухачі.
3.  Витрачається мало часу
на розповідь або пояснення.
1. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем.
2. Не виконують ніяких завдань.
3. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу.
4.   Відсутній   контроль   за знаннями.
5. Як правило, невисокий
відсоток засвоєння знань.
Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати "Монолог". 2. Активна модель навчання.
У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо. Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі:

Позитивні
Негативні
1.  Високий рівень інформації (проблемний метод).
2.  Велика кількість учнів, які     одночасно можуть сприймати інформацію.
3.  Відсоток засвоєння матеріалу досить високий.
4.  Майстерність  педагога відіграє велику роль в організації такого навчання.
5.  Учитель може проконтролювати    надані    учням
знання.
1.  Учні спілкуються тільки з учителем.
2.  Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування.
3.     Учень     перебуває    у постійній напрузі - „спитає - не спитає".
4.  Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.
Навчання за такою моделлю - активне. Таку модель можна назвати "Діалог".
3. Інтерактивна модель навчання.
Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

Позитивні
Негативні
1.    Розширюються   пізнавальні   можливості   учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).
2.    Як   правило,   високий рівень засвоєння знань.
3.    Учитель без зусиль може проконтролювати    рівень засвоєння знань учнів.
4.    Учитель має змогу розкритись   як   організатор, консультант.
5.    Партнерство між учите лем і учнями та в учнівському колективі.
1.    На вивчення певної інформації потрібен значний час.
2.    Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.
3.    В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.
4.    Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.
Подану модель можна назвати "Полілог", вона є свідченням активного навчання.
Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.
У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.
Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова "Шег" - взаємний і "асг" - діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [3, с.9].
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових   ігор,   моделювання   життєвих   ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі. Але не слід плутати інтерактивне навчання з груповими формами роботи, які компенсують всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова форма роботи передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють над одним завданням разом із наступним контролем результатів.
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінюється життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них. Свою роботу вчителеві слід починати з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходити до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.
Інтерактивні технології навчання О.Пометун, Л.Пироженко поділили на чотири групи: парне навчання (робота учня з учителем чи однолітком один на один), фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.
Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання [1, с.22].
До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", роботу в малих групах, "Акваріум".
Під час роботи в парах можна виконувати так вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяті інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається тощо.
До фронтальних технологій інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі (її застосовують з іншими технологіями): "Мікрофон" (надається змога кожному сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), незакінчені речення (поєднується з вправою "Мікрофон"), "Мозковий штурм" (відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.
До технологій навчання у грі відносяться імітації, рольові ігри, драматизація.
Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, аніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі - інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).
Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи:
  • -орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);
  • -підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);
  • -основна частина - проведення гри;
  • -обговорення [1, с.42}.
Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні підвалини, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:
  • -проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання, зокрема протилежні);
  • -не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;
  • -у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б можливим за того чи того збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?);
  • -всі висловлювання учнів мають стосуватися теми, шо обговорюється;
- вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме;
-   усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель
ставить запитання на зразок: "Які факти свідчать на користь твоєї думки?", "Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?";

- дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками [1, с.48].
Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати". Так, наприклад, технологію "Метод ПРЕС" можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:
  • -висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що...);
  • -поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки...);
-  наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);
- узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином...) [1, с.50].
Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих Технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи.

Контроль учнів. Усне опитування: Переваги і недоліки. 
Усний контроль – найпоширеніший метод у шкільній практиці. Під час його використання учні вчаться логічно мислити, аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, набувають досвіду обстоювати свою точку зору.
Запитання для перевірки і оцінки знань учнів формулюють так, щоб вони не тільки передбачали відтворення вивченого, а й активізували мислення учнів. Це передусім запитання і завдання, що мають на меті:
·    порівняння ріїних явищ і процесів;
·    встановлення взаємозв’язків між фактами, явищами, процесами, подіями;
·    визначення характерних рис, ознак і особливостей предметів і явищ;
·    класифікацію предметів або явищ за певними ознаками;
·    підведення конкретного під загальним;
·    перехід від загального до конкретного;
·    пояснення причин, доведення певних закономірностей явищ і процесів;
·    висновки та узагальнення.
Індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь учня на оцінку. Він повинен не лише відворити текст підручника чи розповідь учителя на попередньому уроці, а й самостійно пояснити матеріал, довести наукові положення, навести власні приклади.
Оцінюючи метод усної перевірки знань загалом, слід наголосити, що він сприяє становленню тісного контакту між учителем і учнем, дає змогу стежити за його думкою всьому класу, виявляти прогалини чи неточності в знаннях учнів і відразу їх виправляти. В процесі опитування одного учня здійснюється повторення, узагальнення і систематизація знань цілим класом.
Крім позитивних рис, цей метод перевірки має і нендоліки. Передусім той, що на перевірку витрачається надто багато навсального часу, вона збуджує нервову систему опитуваного учня, нернідко буває суб’єктивною, а об’єктивність важко встановити, бо відповідь учня не фіксується. Крім того, вона нерідко буває нерівнозначною, оскільки різним учням ставлять різні запитання, часто неоднакові за складністю, що дає змогу сміливішим дітям отримати вищий бал, ніж тим, хто знає, але не вміє впевнено висловлювати свої думки.

Суть і основні види контролю успішності учнів
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням - забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Контроль знань учнів складається з: перевірки - виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки - вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку - фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. За допомогою контролю в процесі навчання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання Інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня пра-вильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
Контроль виконує такі функції: а) освітню (навчальну), суть якої в тому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації знань усіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, ви-конує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал; б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають усвідомлювати свої труднощі, треті починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання; в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння І узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага; г) діагностичну - у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності; ґ) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання; д) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню; е) управлінську - на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчитель коригує і свою власну діяльність - змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.
За місцем у навчальному процесі розрізняють попередній, поточний, періодичний, підсумковий види контролю.
Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності.
Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці.
Мета такого контролю - отримання оперативних даних про рівень знань учнів і якість навчальної роботи на уроці та вирішення завдань управління навчальним процесом.
Періодичний (тематичний) контроль передбачає виявлення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних на кількох попередніх уроках, з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Різновидом періодичного є тематичний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної теми і спрямований на те, щоб кожен учень належно засвоїв кожну тему. Така система дає змогу усунути елементи випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.
При тематичному опитуванні перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтованим завданням (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їхнє виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.
Перед учнями, які не засвоїли матеріалу теми чи отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Ученьмає право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованості й компетенції, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є:
- соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства;
- полікультурні - стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;
- комунікативні - передбачають опанування важливими у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;
- інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві і передбачають оволодіння інформаційними технлогіями, умінням здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інфор-мацію;
- саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;
- компетенції, що реалізується у прагнені і здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.
Ефективність контролю залежить від його організації: часупроведення контрольних занять, їх частоти й послідовності; характеру й форм самостійної роботи учнів (індивідуальна, групова, фронтальна); використання дидактичних і технічних засобів навчання; поєднання методів контролю і самоконтролю (усна, письмова, графічна, практична, тестова, програмована перевірка); фіксування й оформлення даних контролю процесу навчання.
Ефективність контролю забезпечується дотриманням певних вимог, серед яких:
Індивідуальний характер контролю успішності: виявлення знань кожного учня, його успіхів чи невдач; знання рівня самостійності учня в пізнавальному процесі, характеру труднощів, як він їх долає і якої допомоги потребує; особлива увага до учнів з фізичними вадами; вміле формулювання запитань, використання додаткових запитань під час опитування слабших учнів та ін.
Систематичність контролю: привчання учнів систематично виконувати уроки, створення в класі відповідного морально-психологічного клімату, коли "не знати - соромно"; систематичне опитування за допомогою самостійних міні-завдань; розробка системи опитування, за якої оцінки виставляють і учням, які доповнювали відповіді інших, були активними на уроці; приділення особливої уваги слабшим учням, спонукання їх до пізнавальної діяльності на всіх етапах уроку.
Відсутність системи в опитуванні учнів призводить до того, що вони вчать матеріал тільки тоді, коли відчувають, що їх можуть викликати, і намагаються визначити наперед, коли і з якого предмета будуть опитувати. Щоб запобігти цьому, учитель повинен добре продумати систему опитування.
Достатня кількість даних для оцінки: при виставленні оцінки враховуються насамперед відповіді учня на поставлені запитання, а також його доповнення відповідей інших учнів на цьому й попередніх уроках.
Дотримання об'єктивності під час оцінювання знань: оцінка виставляється тільки за знання учня, а не за те, що він "забув щоденник" чи "крутився на уроці"; на оцінку не повинні впливати суб'єктивні чинники, особисті мотиви ставлення педагога до учня; кожну виставлену оцінку педагог обґрунтовує, щоб запобігти невдоволенню учнів, схильних до переоцінки своїх знань.
Єдність вимог до оцінювання знань учнів: дотримання єдиних розумних норм оцінок з кожного предмета, подолання крайнощів в оцінюванні - надмірної вимогливості або поблажливості.
Оптимізація контролю успішності учнів: розробка методики контролю, яка б передбачала мінімальні затрати зусиль і часу педагогів та учнів для отримання обов'язкових відомостей, запобігала переобтяженню їх виконан-ням зайвих завдань.
Гласність контролю: повідомлення учневі результатів перевірки рівня його знань, обґрунтування виставленої йому оцінки, позитивного і недоліків у його відповіді.
Всебічність контролю: перевірка та оцінювання теоретичних знань, умінь та навичок, застосування їх на практиці, навичок самостійної роботи учня.
Тематична спрямованість контролю: здійснюючи опитування, проводячи контрольні роботи, вчитель повинен визначити, який саме розділ програми, тема, вид знань, умінь та навичок оцінюються.
Дотримання етичних норм: а) віра педагога в можливість учнів навчатися (вміння переконати їх у тому, що вони здатні навчатися); розповідь про можливі труднощі перед вивченням матеріалу, висловлення сподівання, що вони будуть подолані; оптимістичне ставлення до навчальних успіхів і невдач учнів; б) педагогічний такт: доброзичливість і делікатність у ставленні до учнів; відчуття міри в заохоченні й покаранні; вміння визнати свої помилки.
Оцінювання у цілому має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Самостійна робота учнів на уроках іноземної мови.
Самостійна робота учнів на уроках іноземної мови проводиться часто, оскільки цього потребує специфіка предмета. Учні самостійно виконують завдання, пов’язані як із засвоєнням знань (лексики, граматики), так і з розвитком навичок і вмінь
Розвиток навичок самостійної роботи учнів на уроках іноземної мови - важливий компонент навчально-виховного процесу. Навчити учня вчитися, самостійно здобувати знання й удосконалювати навички та вміння - таке завдання стоїть перед кожним учителем. Для цього необхідно озброїти учня прийомами виконання завдань, виробити певні алгоритми опрацювання того чи іншого матеріалу, підготувати відповідні наочні посібники для кабінету, які були б завжди перед очима учнів.
Природно, що учень не може повністю оволодіти всією сумою знань лише на уроках, він мусить багато працювати самостійно, в позаурочний час.
Плануючи урок, учитель обов’язково має визначити завдання для самостійного опрацювання учнями, а також вибрати відповідну форму контролю. Це може бути самоконтроль з опорою на ключі, алгоритми, зразки, схеми тощо або ж контроль з боку вчителя. Систематичні заходи, спрямовані на організацію самостійної роботи учня, будуть формувати не лише пізнавальну діяльність школярів, а й самостійність як рису характеру.
Самостійна робота учнів на уроках іноземної мови проводиться часто, оскільки цього потребує специфіка предмета. Учні самостійно виконують завдання, пов’язані як із засвоєнням знань (лексики, граматики), так і з розвитком навичок і вмінь (аудіювання, вимови, діалогічного і монологічного мовлення, читання, письма). Проте, як свідчить практика, самостійна робота учнів не завжди продумується і планується вчителем, часто учні не дістають детальних пояснень, як краще і швидше виконувати завдання на уроці і вдома.
Як правило, на уроках практикується в основному самостійне читання текстів, інколи без чітко визначеної мети, без настанов щодо послідовності роботи. З поля зору вчителя випадає така важлива ланка, як робота з двомовним словником, і учні не завжди знають, як ним правильно користуватись. Зважаючи на це, ми розробили алгоритм роботи із словником і провели з учнями відповідний інструктаж. Спочатку ознайомили їх із структурою словника, системою умовних позначень. Потім у процесі читання тексту з незнайомими словами пояснили, як їх шукати у двомовному словнику, і запропонували алгоритм виконання пошукових дій:
·         Уважно прочитайте заголовок і подумайте, про що йдеться в тексті.
·         Прочитайте перший абзац і уточніть можливий зміст.
·         Прочитайте весь текст, намагаючись зрозуміти основну думку.
·         При повторному читанні зупиніться на незнайомих для вас словах.
·         На основі контексту здогадайтеся про значення незнайомих слів.
·         В разі потреби знайдіть слово в словнику і визначте, яка це частина мови.
·         Уважно вивчіть орфографію незнайомого слова, пам’ятаючи, що розташування слів у словнику чітко підпорядковане закону внутрішнього алфавіту.
·         Знайдіть слово у словнику, уважно прочитайте всі його значення.
·         Виберіть значення, яке найточніше відповідає змісту тексту.
·         Уточніть вимову слова за транскрипцією.
·         Випишіть слово у свій словник.
Корисно провести ряд вправ, в яких є речення з новими словами, щоб учні знайшли їх значення у словнику. Можна також дати учням завдання розмістити в алфавітному порядку слова, що починаються з тієї самої букви. Щоб активізувати цю роботу, вчитель повинен визначити час її виконання і організувати змагання. Для самостійної роботи ми пропонуємо вправи на словотворення, визначення значень інтернаціональних, складних, похідних і конвертованих слів тощо. Такі вправи розвивають вміння читати і розуміти текст без словника за допомогою аналізу мовних форм, здогадки, формують активну мовну діяльність учнів, збагачуючи їх необхідними знаннями.
Усі вчителі англійської мови знають, як багато зусиль необхідно докласти, щоб навчити учнів будувати запитання, особливо в процесі усного мовлення. Враховуючи це, ми проводимо тренувальні вправи за схемою, яка постійно знаходиться у кабінеті. Користуючись нею, учні складають питальні речення, поступово оволодіваючи механізмом побудови запитань. При цьому звертаємо увагу учнів на те, яка структура питального речення, на якому місці стоїть допоміжне дієслово (підмет, основна частина присудка, питальне слово), в яких випадках змінюється структура питального речення тощо.
Пам’ятаючи, що в основі будь-якої навички лежать свідомі дії, ми домагаємося, щоб, засвоюючи цей важкий матеріал, учні розуміли його. Це дає змогу швидко довести навички до рівня міцного, автоматизованого вміння. Під час підготовки домашніх завдань ці навички закріпляються, формується вміння діалогічного мовлення.
Важливо також формувати в учнів навички самостійної роботи вдома, давати чіткі настанови щодо виконання домашніх завдань. Наприклад, я пропоную такі інструкції в момент подачі домашнього завдання:
·         Читаючи текст, знайдіть речення, які є відповіддю на запитання, що стоять перед текстом.
·         Знайдіть речення, які можуть бути пунктами плану.
·         Визначте, яку інформацію (які речення) можна пропустити, не порушивши основної сюжетної лінії.
·         Розбийте текст на більш-менш самостійні уривки.
Самостійна навчальна діяльність учнів сприяє підвищенню рівня навичок і знань, активізує творче мислення учнів та резерви їхньої пам’яті, розвиває інтерес до мови, виховує вміння працювати.

Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках
англійської мови
Сьогодні для фахівців у галузі навчання іноземних мов важливим є той факт, що мова як засіб спілкування, набула нової форми існування у віртуальному просторі, а викладачі іноземних мов отримали унікальну можливість використовувати сучасну живу іноземну мову в процесі навчання і створювати власний інформаційний віртуальний простір.
Комп’ютер у школі є ефективним технічним засобом, з допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання.
Комп’ютер — це мультимедійний засіб, який поєднує в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книжки. Учителям комп’ютер допомагає краще оцінити здібності й знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.
Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку як уч­нів, так і вчителів, дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові ідеї та розв’язати більш цікаві та складні проблеми.
Метод проектів у навчанні іншомовного спілкування завойовує все більше прихильників. Проект дозволяє ефективно вирішувати завдання особистісно орієнтованого підходу в навчанні учнів.
Застосування проектної методики підвищує інтерес учнів до вивчення іноземних мов шляхом розвитку внутрішньої мотивації. Центр процесу на­вчання переміщується на учня. Учитель або підручник пропонують тему, а уч­ні самі вирішують, що і як вони писатимуть і презентуватимуть свій проект.
Основні цілі впровадження до шкільної практики методу проектів:
·                    показати вміння окремого учня або групи учнів використовувати                         набу­тий у школі дослідницький досвід;
·                    реалізувати свій інтерес до предмета дослідження;
·                    поглибити знання й донести його до зацікавленої аудиторії;              
·                    продемонструвати рівень вивчення іноземних мов;
·                    удосконалювати вміння колективних форм спілкування.
Том Хатчинсон поділяє проекти на 4 основні групи:
1) інформаційні та пошукові (письмова доповідь, показ у класі);
2) дослідницькі (показ у класі, який включає повідомлення, фотографії, малюнки, карти, схеми, діаграми);
3) проекти-виготовлення (учнівська стіннівка, радіопрограма та ін.);
4) вистави та організаційні проекти (клуб англійської мови, вечір, п'єса).
КРАЄЗНАВЧІ ПРОЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках англійської мови сприяє формуванню національної свідомості та самосві­домості дитини. Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім’я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної держав­ності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, форму­вання почуття гідності й гордості за свою Батьківщину. Успішному вико­нанню роботи за цими напрямками сприяє використання краєзнавчого матеріалу. Краєзнавчий матеріал наближує іншомовну комунікацію до осо­бистого досвіду учнів, дозволяє їм оперувати тими фактами з реального життя, які їм трапляються повсякденно.
КРАЇНОЗНАВЧІ ПРОЕКТИ
Метою вивчення іноземної мови є не тільки накопичення знань, формування у школярів умінь і навичок, але і засвоєння ними відомостей краї­нознавчого, лінгвокраїнознавчого і культурно-естетичного характеру, пізнання цінностей іншої національної культури.
Метод проекту є високоефективним під час вивчення традицій, звичаїв англомовних країн.
Використання комп'ютера на уроках англійської мови та в позауроч­ний час відкрило для школярів нові можливості оформлення проектів: створення мультимедійних презентацій. Ця програма дозволяє створювати презентації у вигляді слайд-шоу, презен­тації з гіпертекстом, включати звук, відео і різні види графіки.

Проект – це скдадно. Проект – це серйозно. Проект – це цікаво, захоплююче, незвичайно. Головне – це навчитися працювати в команді, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, нестандартно думати й діяти, бачити кінцевий результат своєї діяльності, учень повинен вміти оцінити, кому і для чого необхідно те, що він робить, визначити, що дала йому та іншим робота в проекті. 
Сутність ключових освітніх компетентностей
освітня компетенція – це вимога до освітньої підготовки, яка виражається сукупністю взаємозв’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності (А.В.Хуторський).

Освітні компетенції охоплюють не всі види діяльності людини, а тільки ті, які відносяться до освітніх галузей і навчальних предметів. Вони забезпечують комплексне досягнення освітніх цілей, відображають предметно-діяльнісну складову освіти, пов’язують її особистісний і соціальний смисли.

Запровадження компетенцій в зміст освіти зумовлене потребою розв’язати ряд проблем, серед яких – неспроможність учнів застосовувати засвоєні знання, уміння, навички, способи діяльності і ціннісні орієнтації в реальних життєвих ситуаціях, виконувати вимоги суспільства щодо оновлення знань, тобто реалізації безперервного навчання. А також здатність пристосовуватися до швидкої зміни суспільно-економічних умов, адаптуватися в змінених умовах, уміти знаходити шляхи розв’язання проблем, що виникають в практичній, пізнавальній, комунікативній та інших видах діяльності.

Ключові освітні компетентності
Зміст ключових освітніх компетентностей
Соціальна компетентність
Охоплює уміння людини повноцінно жити в суспільстві: здатність приймати рішення, здійснювати вибір, брати на себе відповідальність, безконфліктно розв’язувати проблеми
Полікультурна
Передбачає оволодіння досягненнями культури, повагу до людей інших національностей, рас, релігій, культур, мов, політичних уподобань та соціального становища
Комунікативна
Уміння спілкуватися, усно та писемно, рідною та іноземними мовами
Інформаційна
Охоплює вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел
Саморозвитку та самоосвіти
Передбачає готовність і потребу людини навчатися протягом усього життя
Компетентність продуктивної творчої діяльності
Полягає у прагненні і готовності до конструктивної діяльності, до власної творчості

ВИКОРИСТАННЯ ПІСЕНЬ СКОРОМОВОК НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
     На сучасному етапі викладання іноземної мови комунікативний підхід має провідну позицію. Його суть зводиться до інтерактивної природи спілкування.
Правильна фонетика створює дітям психологічний комфорт в іншій мові. У молодшому віці діти роблять помилки природно, вдало долаючи їх і таким чином значно швидше рухаючись під час навчання. В цей період у дітей яскраво виражається здібність до імітації: вони абсолютно точно відтворюють чужу фонетику. У цей час не пізно правильно поставити дитині звуки, як у носія мови. А от учні середньої школи, яким важко дається вимова, почуваються дискомфортно на уроках іноземної мови. Англійський методист        Г. Пальмер, який надавав дуже великого значення початку вивчення іноземної мови, писав: ‘Take care of the first two stages and the rest will take care of itself’.
        Виходячи з цього, зрозумілим є інтерес вчителів англійської мови до ефективного використання допоміжних засобів, які полегшують учням опанування важких для вимови звуків, запам’ятовування словосполучень, засвоєння нової лексики, спонтанне відтворення граматичних структур, допомагають дітям  долати психологічний бар’єр при спілкуванні іноземною мовою. 

Children learn by doing and
Understanding through seeing

Загальновідомо, що молодші школярі засвоюють матеріал краще під час гри. Насправді, гра у житті дитини відіграє дуже важливу роль. Щоб вони сприймали вивчення англійської мови як розвагу і щоб вивчення кожного нового слова було захопливим явищем. Адаптація для них повинна відбуватись природно. Але в той же час, ми повинні пам’ятати що щаслива і задоволена дитина під час гри чи пісні не завжди означає що вона засвоює матеріал, тому завданням вчителя є визначити доцільність використання пісень та узгодити чи відповідають вони цілям поставленим перед уроком.
Так склалося, що пісні та ігри зазвичай використовуються як вид діяльності наприкінці уроку або ж як нагорода за напружену працю на уроці. Вони вважаються «полегшенням» під час навчання але не аж ніяк не процесом вивчення нового матеріалу. І у випадку коли наближається підсумкове тестування чи підручник повинен буди завершеним наприкінці семестру, від пісень взагалі відмовляються за браком часу. Існує загальне переконання, що навчання без розваг більш зосереджене та час використовується більш ефективно. Але останнім часом до використання пісень і ігор у класах де англійська мова є першою іноземною мовою (EFL) віднеслись більш серйозно. Крім того що вони можуть робити процес навчання цікавішим та «живішим», також створюють зв’язок між шкільним та позашкільним життям. Перш за все під час підготовки до уроку вчитель повинен брати до уваги потреби молодших школярів та діяти відповідно до них. Їхня користь і повноцінність визнана в повній мірі методистами та укладачами підручників з англійської мови.
Переваги пісень і віршів.
Тож «співати чи не співати» ось у чому питання? Ось вісім причин чому ми повинні використовувати пісні на уроках англійської мови в початкових класах:
Вони є гнучким ресурсом для вчителя. Що це означає? А те що вони можуть з легкістю варіюватися відповідно до теми та до рівня мовної компетенції.
Ви робите процес навчання більш ефективним.
Вчитель може практикувати ритм і наголос разом з учнями.
Діти запам’ятовують пісні і римівки швидко і легко. Вони їм подобаються і придають учням впевненість у собі.
Більшість пісень і римівок побудовані на багаторазовому повторенні, прості та усталені фрази вживаються разом з новими і це ідеальний варіант для вивчення нового лексичного матеріалу.
Через пісні та римівки у класі вчитель може навіть давати завдання завершити текс певним значенням, навіть якщо учень не може читати!
Пісні і вірші представляються дітям природним і ефективним способом почути англійські звуки так само як наголос і інтонація.
Ретельно підібрані та включені відповідно до навчального плану пісні і римівки можуть слугувати головним представленням та практикуванням нового матеріалу.
Тож маю надію що всі погодяться, що пісні являються корисним ресурсом при вивченні англійської мови у молодшій школі. Доцільно тепер розглянути типи пісень і віршів які ми можемо використовувати на уроках іноземної мови саме у початкових класах.
Типи пісень
Використовуючи пісні та вірші на уроках англійської мови ми повинні розуміти які вони бувають та для чого нам слугують. Тому з цією метою ми можемо розділити їх на такі групи:

Активні пісні та римівки (рахування, використання тіла для демонстрації мовного матеріалу та вірші, що побудовані на проговоренні ЛО по літерах (spelling rhymes)) (Action songs and rhymes (counting, finger, spelling rhymes).
Традиційні вірші та римівки (Traditional songs and rhymes).
Сучасні вірші та «Поп» музика ('Pop' and contemporary songs)
А тепер розглянемо кожен вид більш детально.
Action songs and rhymes
Розглянувши загальні типи пісень і віршів та техніки, які використовуються разом з ними, дуже важливо критично поставити запитання самому собі щодо доцільності їх використання і оцінити пісні, які ми використовуємо під час навчання. Перед тим як представити пісню у класі, спробуй подумати на наступними питаннями.
Діти насправді залучені до пісні?
Чи сподобається пісня учням за межами уроку?
Чи будуть учні залучені у деяких моментах?
Чи зможуть учні, що є слабкими в англійській мові, співати без відчуття приниження?
Чи пісня зрозуміла та легка для співання?
Чи буде цікавою пісня до самого її кінця?
Чи має гарну мелодію дана пісня?
Чи передбачає пісня мовний розвиток?
Чи може мовний матеріал пісні варіюватись та контролюватись?
Чи практикують діти англійську постійно під час пісні?
Чи спонукає вона до вивчення англійської мови?
Чи може бути представлений новий матеріал?
Чи можуть нові структури бути залучені до пісні?
Чи може пісня поновлюватись і вивченими структурами?
Чи спонукає пісня до активного навчання?
Скільки вчитель повинен пояснити чи продемонструвати?
Наскільки багато вчитель повинен працювати під час пісні?
Чи зможуть це робити учні самостійно?
Чи дізнались учні щось нове з пісні?
Памятаймо!
Потрібно бути дуже обережним при підборі пісні, особливо, потрібно звертати увагу на рівень мовної компетенції. Якщо слова пісні невідомі та занадто складні це може демотивувати дітей. Тим не менше, якщо вчитель перестраховує себе допоміжними візуальними засобами для кращого розуміння тексту, чи демонструє відповідні невідомі ЛО, немає більше причин не використовувати дану пісню на уроці.
Розмовляючи на цю тему, вчителі часто задають питання, чи потрібно пояснювати значення пісні на рідні мові перед її прослуховуванням. Загалом можна сказати, що пісня повинна пояснити сама себе за допомогою візуальних засобів (дій, малюнків тощо). Якщо це неможливо, тоді дана пісня не рекомендована до використання.
Англійська скоромовка - це коротка фраза зі штучно ускладненою артикуляцією.

При навчанні іноземної мови ні в якому разі не можна забувати про роботу над вимовою. Основне завдання вчителя – виробити навички правильної вимови і вільного мовлення. І дуже часто захоплення збагаченням словникового запасу учнів призводить до неправильності в артикуляції англійських звуків.
      Учні не дуже люблять повторювати ізольовані звуки і слова. Проте досвід роботи показує, що на всіх ступенях навчання мови школярі із задоволенням повторюють звуки у римуваннях та скоромовках. Учні запам’ятовують їх легко і швидко.
        Запропоновані римування та скоромовки можуть бути використані в будь-якому класі при вивченні різних тем і граматичних структур. Загадки допоможуть засвоїти лексичний матеріал.
English Tongue-Twisters

What a big black cat!
What a cat! What a cat!
                   ***
A big black bug bit a big black bear ,                                                                                                    A big black bear bit a big black bug.                                                                                                                                                               
                        ***                                                                                                              
 Betty Botta bought some butter                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  “ But”, she said , “this butter bitter ,                                                                                                                                                                                                But a bit of better butter                                                                                                                                              Will make my butter better.”                                                                                                                                So she bought a bit of butter                                                                                                                           Better than the bitter butter                                                                                                                                         And it made her butter better.                                                                                                                                                                         
                ***
 Tob is Mob’s dog.
 Cob is Dob’s dog,
                 ***
Pat’s black cat is in Pat’s black hat.
               ***
    A girl sees three big grey geese.
                ***
      A black cat sat on a mat
      And ate a fat rat.
                    
                 ***
 The more we think of safety,
  Of safety, of safety,
  The more we think of safety,
  The safer we shall be.
                    ***
          Swan swam over the sea,
          Swim, swan, swim,
           Swan swam back again,
           Well swum, swan.
                  ***
     Which is this switch?
      Which switch is which?
                        ***
            She sells sea-shells on the sea-shore.
                         ***
      Roll that red ball down to town,
      Roll that red ball down to town.
                      ***
           Robert Rowley rolled     
            A round roll round.     
                       ***                                                                                                                                                                                                                                                                                        I’ll have a proper cup of coffee in a proper
                                                                 coffee-cup.
                             ***
         How much wood would a wood-chuck chuck
         If a wood-chuck would chuck wood?   
                       *** 
              Peter Piper picked a peck of pickled peppers.     
 


Riddles in Rhymes
 It is running night and day,
 But it never runs away. (A watch)
        Without a tongue, without an ear,
         I can speak, and sing, and hear. (A tape-recorder)
   I have no legs, but I can run.
   I have no tongue, but I tell everyone,
    «Time to start  work! Time to go to bed!
    Time to get up again, you sleepy-head!» (An alarm-clock)
           He doesn’t speak, nor he  doesn’t sing,
            Not at the doorbell give a ring,
            But still he lets his master know
            Who wants to see him, friend or foe. (A watch-dog)
     Never planted, still it grows.
     What’s the answer?  Now who knows? (Hair)
             It runs and runs, but it’ll never run out.
             It flows. Who knows
              What I am talking about? (A river)
        I don’t know the ABC,
        But I’m writing as you see. (A pen)
                All these cars and trucks
                That are running along
                 Can be stopped by this man,
                 Who’s enormously strong. (A traffic officer) 


        Long-ears, long-ears
            Hop, hop, hop!
         Long-ears, long-ears
            Never stop.
         They like carrots, they like hay.
          They grow longer from day to day. (A rabbit)
Knock on me, and do come in.
I will gladly let you in.
But don’t forget, you see,
To hold out your hand to me. (A door)
       He likes carrots and at night
       When the moon and stars are bright,
       To the farmer’s field he’ll go
        Where the juicy carrots grow.
        Who’s he? (A rabbit)
   I am in the tree-tops.   Cheep, cheep, cheep.
   My head beneath my feathers
   When I sleep, sleep, sleep. (A bird)
           I am in the meadow,
           Moo, moo, moo,
           Chewing grass to make more milk
           For you, you, you. (A cow)
     I am in the water,
     Quack, quack, quack,
      With shiny feathers on my wings
      And back, back, back. (A duck)

             I am in the farm-yard,
             Cluck, cluck, cluck.
              I lay eggs, but I am not
              A duck, duck, duck. (A hen) 
       I am in the basket,
       Mew, mew, mew.
       You give me milk and then I purr
        For you, you, you. (A cat)
                It lives in a forest, it looks like a dog,
                 It’s grey and white, it’s angry and hungry,
                 It runs very fast because it likes to hunt. (A wolf)
          It’s big and grey, its trunk is long,
           It has two tusks and is very strong. (An elephant)
                 It is big and very strong,
                 It can climb trees and likes honey and berries ( A bear)
            It is big and brown. It lives in a forest.
             It likes to eat honey and has a little nose. (A bear)
                  It lives with people, it likes to eat carrots,
                  It is grey and funny. What is it? ( A rabbit)
              This animal is very big,
               It cannot jump, it cannot sit,
               It drinks much water every week,
               It is strong and its legs are long. (A camel)
                       This animal is very strong, its neck is not long,
                        In winter it sleeps,
                        In summer it finds honey here and there.
                        What is this animal? It is … (a bear)
                 It is little and grey, it can live in a big house,
                  It has a long tail. What is it? (A mouse)
                         It is orange and cunning,
                         It likes to eat cocks,
                          It lives in a forest.
                          What is this? ( A fox)

Отже, скоромовки не тільки цікаві тим, що їх важко вимовити, вони ще й дуже корисні для тих, хто хоче навчитись правильно вимовляти звуки, або позбутись неправильної вимови. Також за допомогою скоромовок можна покращувати техніку читання певних слів і буквосполучень, якщо у скоромовці застосовуються такі зразки. І ще однією важливою характеристикою володіють скоромовки – із їх допомогою можна розім’яти мовленнєвий апарат і покращити дикцію.   А при вивченні англійської мови це ще й чудова фонетична зарядка.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)